Позиція щодо оподаткування прощеного (анульованого) боргу - необхідне фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 у справі № 813/279/16 (адміністративне провадження № К/9901/40039/18) зазначив, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об’єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає у цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором. Суди при розгляді подібних спорів зауважують, що відповідно до положень Податкового кодексу України до загального оподатковуваного доходу платник податків повинен включати лише суму основного боргу, що анульований банком. 

Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом, та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов’язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених Податковим кодексом України.

Детальніше ознайомитися з повним текстом рішення можна за посиланням: reyestr.court.gov.ua/Review/78022807