Наш герб – це воля, слава й сила!

19 лютого українці відзначають День Державного Герба.

Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила Малий державний Герб України. Державний Герб України  є  символом миру, уособленням національного духу і непереможності. Центральною фігурою герба є Тризуб київського князя Володимира Великого.

Цього дня пропонуємо Вам згадати як саме обирався цей символ українського народу та що він означає.

Чому Тризуб?

Тризуб є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю тощо.

У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення були віднайдені на тогочасних монетах, печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці).

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося.

У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і Низове Військо Запорозьке, щоправда останні додали ще зображення спису.

В Українській Народній Республіці Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.

25 лютого 1918  року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. 22 березня 1918 року Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком. 

У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу. Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба.

В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму. 

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України.

Конституція України 28 червня 1996 року закріпила малий державний герб як символ нашої держави.

Для українців герб - це символ єдності та державності. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює нашу незалежність та зв’язує між собою покоління українців.
Цінуймо своє! З Днем Державного Герба!