Засвідчення копій документів

Документ як письмовий доказ в адміністративній справі зберігає, відображає й передає в часі та просторі інформацію. Нерідко документи є основним, а в установлених законом випадках обов'язковим доказом під час здійснення адміністративного судочинства. Як письмові докази можна розглядати лише ті документи, що подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Із засвідченням копій документів стикається кожна людина, яка подає позов до суду для захисту своїх прав, проте чи завжди це робиться відповідно встановлених законодавством правил?! Як вказує Кодекс адміністративного судочинства України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94).

Порядок засвідчення копій документів регламентується Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затверджений Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р.

Відповідно до пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003, відмітку про засвідчення копії документа складають:

1. Напис «Згідно з оригіналом»;
2. Назва посади;
3. Особистий підпис особи, яка засвідчує копію;
4. Ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копію;
5. Дата засвідчення копії (проставляється нижче підпису).

Приклад засвідчення копії документа.