Орган місцевого самоврядування може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише з підстав, визначених законодавством

За період з 24 по 30 квітня Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув 97 справ, з них 10 справ щодо відмови органу місцевого самоврядування у затвердженні проекту землеустрою у власність зі зміною цільового призначення. Вказані справи склали 10,3% із всіх  розглянутих за цей період справ.

Суть спорів полягала в тому, орган місцевого самоврядування відмовляв позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зі зміною цільового призначення, мотивуючи свою відмову тим, що пріоритетним та першочерговим є забезпечення земельними ділянками громадян, що постійно (не менше одного року) проживають на території селищної ради.

При розгляді цих справ суд встановив, що вирішуючи питання про затвердження проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування зобов’язаний керуватись чинними нормами та може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише з підстав, визначених законодавством. Так, відповідно до частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Тобто, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджений в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

Отже, громадяни України мають право на отримання вільної земельної ділянки, незалежно від її місця розташування. Відповідно нормативно не визначено, що не проживання у межах територіальної громади є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою та відведенні земельної ділянки.

Таким чином, селищна рада не дотрималась вимог Земельного кодексу України та безпідставно відмовляла у затвердженні проекту землеустрою на підставі регуляторного акта нижчої юридичної сили, та, як наслідок, протиправно встановила особливий режим реалізації прав громадян на отримання земельних ділянок у власність, порушивши принцип рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановлений статтею 24 Конституції України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення селищної ради в частині відмови позивачам у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з зміною цільового призначення є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 №820/4852/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77525093).