Розгляд і вирішення адміністративних справ у порядку письмового провадження

Письмове провадження – це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Аналізуючи вказану норму, можна зробити висновок, що за своєю сутністю письмова форма провадження адміністративного судочинства полягає у дослідженні судом наявних у справі матеріалів та ухваленні на їх основі судового рішення по справі без проведення судового засідання.

Вирішення справ у порядку письмового провадження є правом сторін, який вони реалізовують, заявляючи клопотання про розгляд справ за їх відсутності (ст. 194 КАС України). Відповідно до статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Окрім цього, стаття 263 КАС України передбачає, що у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі суд розглядає у письмовому провадженні справи щодо:

1) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

Як правило, письмове провадження дозволяє скоротити терміни розгляду справ, при цьому за сторонами зберігаються права надати будь-які письмові пояснення по суті справи та обґрунтувати їх належними доказами, які також додаються до таких пояснень та досліджуються судом у межах процесуальних норм.

Окрім скорочення строку розгляду справи, переваги застосування письмового провадження є очевидними:

1) письмовий виклад обставин справи носить більш точний характер, ніж заяви, зроблені в усній формі – суд має змогу глибше проникнути у суть та детальніше дослідити аргументи та заперечення, викладені на папері, аніж усно проголошені;

2) письмове провадження надає більше зручностей сторонам (замість того, щоб з’являтися в судове засідання, який знаходиться далеко від їх постійного місця проживання, або наймати представників, які здійснювали представницькі функції в суді, сторони можуть обмежитися надісланням поштою письмових заяв і пояснень. Завдяки цьому зберігаються як часові, так і фінансові ресурси);

3) якщо сторони змагаються між собою в письмовій формі, то вони мають можливість перебуваючи у зручній атмосфері та у будь-який час обміркувати свою позицію, дослідити доводи опонента та викласти свої аргументи та обґрунтування. Усе це набагато зручніше робити у письмовій формі, аніж у судовому засіданні, коли сторона вперше чує доводи іншої сторони і повинна одразу відреагувати на них, оскільки участь у судовому засіданні вимагає від сторін вміння чітко і точно викладати своїх думки, швидко орієнтуватися у обставинах справи, матеріальних та процесуальних нормах.

4) письмове провадження виключає можливість відкладення судового засідання у зв’язку із неявкою сторони у судове засідання або затягування судового розгляду справи внаслідок зловживання сторонами своїми процесуальними правами;

5) для більшості юридичних осіб, права чи інтереси яких порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, участь у судовому засіданні має наслідком витрати великої кількості часу та вчинення додаткових дій (оформлення відрядження, видача довіреності тощо). 

Варто звернути увагу на те, що існуюча система адміністративного судочинства надає однакове значення як усній, так і письмовій формі змагання сторін – суд зобов’язаний ґрунтуватися як на доводах і доказах, викладених сторонами усно, так і на поданих ними письмових поясненнях. Таким чином, процедура вирішення судом спору у порядку письмового провадження нарівні із судовим розглядом справи у судовому засіданні, є дієвим процесуальним механізмом оперативного та ефективного вирішення публічно-правових спорів.