Порядок виплати заробітної плати за першу половину місяця – авансу

Заробітна плата (зарплата) - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 24 Закону України «Про оплату праці» 24.03.1995 р. № 108/95-ВР та ст. 115 Кодексу законів про працю України зобов’язує роботодавця виплачувати зарплату регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць. При цьому проміжок між виплатами не повинен перевищувати 16 календарних днів, а розрахуватися з працівниками за зарплатою за місяць слід не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату.

Виплачувати заробітну плату мінімум двічі на місяць — це обов’язок роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Таким чином, зарплата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22-го числа поточного місяця (15 + 7), а зарплата за місяць— не пізніше 7-го числа місяця, що настає за місяцем її нарахування.

Якщо день виплати зарплати (у тому числі за першу половину місяця) збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, виплата здійснюється напередодні.

У ч. 3 ст. 115 Кодексу законів про працю України та  ч. 3 ст. 24 Закону про оплату праці зазначено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця– авансу не може бути меншим від оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Тобто, розрахунок мінімальної суми авансу здійснюють виходячи з окладу працівника, але з урахуванням відпрацьованого ним часу за першу половину місяця.

 При розрахунку суми авансу премії, доплати, надбавки, інші заохочувальні та компенсаційні виплати не враховують. Дані нарахування здійснюються наприкінці місяця, а виплачуються відповідно у строки, установлені для виплати зарплати за другу половину місяця.

Таким чином, для розрахунку розміру авансу слід враховувати нарахований посадовий оклад. При цьому, в різні місяці внаслідок різного співвідношення робочих днів у першій і другій половині місяця розмір авансу може коливатися. 

Дні відпустки, хвороби, відсутності з інших причин не вважають відпрацьованим робочим часом і не беруть участі в розрахунку суми авансу. Але дні відрядження враховуються під час обчислення суми авансу, адже ці дні вважаються відпрацьованим робочим часом.

На виконання п.п. 168.1.2 ст. 168, п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України та ч.8 ст.9Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  під час виплати авансу потрібно нарахувати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.

Таким чином, працівник отримає суму, зменшену на здійснені утримання. Для цілей нарахування єдиного соціального внеску заробітна плата за першу половину місяця не порівнюється з мінімальною заробітною платою, тобто сума даного податку до сплати визначається як добуток фактичної бази нарахування та його ставки. Порівняльні процедури для ставки єдиного внеску проводяться за підсумками місяця, коли відома загальна сума доходу за місяць.

До нарахованого авансу не можна застосовувати податкову соціальну пільгу, навіть в тому випадку, якщо працівник має право на таку пільгу у місяці нарахування. Тому що порядок визначення бази оподаткування, наведений у п. 164.6 ПКУ для зарплати, діє тільки тоді, коли роботодавець нараховує зарплату за відповідний місяць. А аванс є лише частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати.