Відповідальність у сфері публічних закупівель

Процедура публічних закупівель та положення щодо відповідальності у сфері публічних закупівель передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про публічні закупівлі», за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону відповідальність несуть такі категорії осіб:

- члени тендерного комітету замовника;

- уповноважена особа (особи);

- члени органу оскарження;

-службові (посадові) особи Уповноваженого органу  (Мінекономрозвитку);

-службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів(обслуговуючого банку).

За порушення вимог, установлених Законом України «Про публічні закупівлі» в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Види відповідальності  та дії за які настає така відповідальність в Законі України «Про публічні закупівлі» не визначено.

Види можливої відповідальності:

- дисциплінарна;

- адміністративна;

- кримінальна.

Дисциплінарна відповідальність може полягати у застосуванні до особи таких стягнень як догана, позбавлення преміювання, попередження та звільнення.

Адміністративна відповідальність настає за діяння визначені в статті 164¹⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно статті 164¹⁴ КУпАП, здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На сьогодні в ст. 164¹⁴ КУпАП передбачений виключний перелік складів правопорушень, за вчинення яких посадові особи контролюючого органу мають право складати адміністративний протокол. 

Щодо кримінальної відповідальності у сфері публічних закупівель варто керуватися статтями Кримінального кодексу України (далі - КК України), які передбачають відповідальність за вчинення «службових злочинів», склад яких передбачений розділом XVII Кримінального кодексу України або за статтями інших розділів Особливої частини КК України, що передбачають відповідальність спеціальних суб'єктів – службових осіб.

Найчастіше дії учасників публічних закупівель кваліфікують за такими статтями:

– стаття 191 КК України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;

– стаття 210 КК України – нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням;

– стаття 364 КК України – зловживання владою або службовим становищем;

– стаття 366 КК України – службове підроблення;

– стаття 368 КК України –  прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.