Новини
Порядок надання допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах.
Основними документами, які регулюють порядок нарахування та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності та по вагітності а пологах є:
-
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV;
-
Постанова КМУ " Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. № 1266;
-
Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою Правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12 (далі - Порядок № 12)
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:
1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
2) необхідності догляду за хворою дитиною;
3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї;
4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;
5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;
7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;
8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та виплачується Фондом соціального страхування України (далі – Фонд) застрахованим особам починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується Фондом застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у той час як допомога по вагітності та пологах – незалежно від нього (див. Табл. 1).
Таблиця 1
|
Страховий стаж
|
Допомога по тимчасовій непрацездатності
|
Допомого по вагітності та пологах
|
|
до 3 років
|
50 % середнього заробітку
|
100 % середнього заробітку незалежно від стажу
|
|
від 3 до 5 років
|
60 % середнього заробітку
|
|
|
від 5 до 8 років
|
70 % середнього заробітку
|
|
|
понад 8 років
|
100 % середнього заробітку
|
|
|
Незалежно від стажу
|
100 % середнього заробітку*:
– постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 – 3 груп;
– одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
- ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
– жертвам нацистських переслідувань на підставі Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 р. № 1584-III;
– учасникам АТО, бойових дій, ветеранам війни, учасникам бойових дій, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 р. № 3551-XII;
– донорам крові, зазначеним у ст. 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
|
У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону № 1105 страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску
Правила розрахунку середнього заробітку для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності майже тотожні.
Розрахунок оплати здійснюють за правилами, визначеними Порядком № 1266. Для цього визначають:
-
розрахунковий період та кількість календарних днів у ньому;
-
сукупний заробіток за розрахунковий період;
-
середньоденну зарплату, з якої проводять оплату;
-
загальну суму оплати листка непрацездатності.
Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати
Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві здійснюється робочими органами виконавчої дирекції Фонду або їх відділеннями.
Після надходження коштів на рахунок страхувальника, останній зобов'язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення не пізніше, ніж у строки, визначені у частині другій статті 32 Закону, а саме:
-
застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
-
добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти днів після призначення допомоги.