Ключові моменти Закону України “Про електронні довірчі послуги”

У зв’язку із вступом в дію 07 листопада 2018 року Закону України від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII “Про електронні довірчі послуги” втратив чинність Закон України від 22 травня 2003 року №852-IV “Про електронний цифровий підпис”.

Закон України “Про електронні довірчі послуги” покликаний забезпечити вільний обіг електронних довірчих послуг в Україні, а також можливості вільного надання електронних довірчих послуг надавачами, розташованими в інших державах, діяльність яких відповідає вимогам Закону. Цим Законом визначено правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.

Згідно статті 1 Закону України “Про електронні довірчі послуги”, електронна довірча послуга – це   послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги.

До складу електронних довірчих послуг входять:

  • створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту;
  • формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу (використовується для проставлення відмітки часу на електронних даних);
  • реєстрована електронна доставка (використовується для передачі електронних даних);
  • зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних з цими послугами.

Згідно зі статтею 15 Закону України “Про електронні довірчі послуги”, залежно від ступеня довіри до засобів електронної ідентифікації, вводиться три рівні електронного підпису:

  • простий електронний підпис та печатка – низький рівень довіри;
  • удосконалений електронний підпис та печатка – середній рівень довіри;
  • кваліфікований електронний підпис та печатка – високий рівень довіри.

Саме кваліфікований електронний підпис (підпис з високим рівнем довіри) прирівнюється до власноручного (частина 4 статті 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги”). Починаючи з 07.11.2018 року, акредитовані центри сертифікації ключів надаватимуть лише удосконалений і кваліфікований електронний підпис.

Проте, згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про електронні довірчі послуги”, електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України “Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, який його підтверджує, видані до 07.11.2018 року, використовуватимуться до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше 07.11.2020 року. У разі отримання електронних довірчих послуг до закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, слід скасувати діючі кваліфіковані сертифікати відкритих ключів.