Особливості реєстрації бюджетних зобов’язань в органах казначейства

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів для забезпечення функціонування своїх установ здійснюють закупівлю необхідних товарів, робіт і послуг, оплату за які відповідно до договорів про закупівлю здійснюють через рахунки, відкриті    в органах Державної казначейської служби України. Для проведення платежів розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань в органах Казначейства.

Під час укладення договору про закупівлю або здійснення іншого правочину розпорядник приймає на себе обов’язок розрахуватися з іншою стороною договору за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги), тобто в цей момент для бюджетної установи виникає бюджетне зобов’язання, яким передбачено намір установи здійснити видатки.

Після укладення договору про закупівлю виконавець поставляє установі товари (надає послуги або виконує роботи), що підтверджується накладною (актом приймання-передавання наданих послуг або виконаних робіт), у результаті підписання яких розпорядник бюджетних коштів зобов’язується сплатити кошти за отримані товари (роботи, послуги). Тобто в бюджетної установи виникає бюджетне фінансове зобов’язання.

Поняття термінів бюджетного зобов’язання та бюджетного фінансового зобов’язання наведено в ст. 2 Бюджетного кодексу України та в Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309  (надалі — Порядок 309), відповідно до яких:

Порядком 309 визначено вимоги до реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів в органах Казначейства (див. мал. 1).

 Мал.1. – Порядок та вимоги при реєстрації бюджетних зобов’язань

Серед обов’язкових документів для подання органам Казначейства є реєстри бюджетних та фінансових зобов’язань, форми яких затверджено Порядком 309 та які подають на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях.

Окрім того, зобов’язання можуть бути зареєстровані за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт Казначейства – Казначейство» з використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства. Це дає можливість пришвидшити оброблення інформації, скоротити час на казначейське обслуговування та зменшити кількість помилок у даних. При цьому є можливість у режимі реального часу відстежувати стан рахунків, відкритих у територіальних органах Казначейства, проходження платежів, отримання виписок по рахунках тощо.

Отримані реєстри та підтвердні до документи, казначейства опрацьовує до:

• 1 операційного дня – за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель;
• 3 операційних дні – за захищеними поточними видатками, які потребують проведення процедур закупівель, та за іншими поточними видатками;
• 5 операційних дні –  за капітальними видатками.

Відлік строку – з дати, яку зазначає казначейство у реквізиті «Дата прийняття» реєстру.

На етапі реєстрації бюджетних зобов'язань органи Казначейства, окрім перевірки підтвердних документів, здійснюють попередній контроль, який включає перевірку:

- наявності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
- наявності документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання;
- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми за економічною сутністю видатків;

- наявності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель;

- дотримання розпорядником бюджетних коштів повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України;

- дотримання вимог щодо повноти та правильності оформлення поданих документів.

Сподіваємось, що розглянуті в даній статті питання будуть корисними для учасників бюджетного процесу, а їх вивчення сприятиме підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.